Готуючи минулої осені матеріал до газети про презентацію у Кіровограді книжки Сергія Шевченка «Шульгини. Інгульська сторінка», уже десятої із серії «Єлисаветградське коло», автор цих рядків несподівано для себе усвідомив ось яку складність: не міг одразу знайти слово, щоб коротко і точно представити Олександра Чуднова, одного із учасників того заходу і свого давнього знайомого. Повагавшись трохи, я назвав його просто бібліофілом. І от нещодавно, беручи в Олександра Вікторовича інтерв’ю з нагоди його 55-ліття, що наближалося, я, перш за все, запитав, чи правильно тоді зробив.

– Бібліофіл – це однозначно, – погодився Олександр Чуднов. – Книга для мене – джерело не тільки знань, а й естетичного задоволення, предмет поклоніння. А протягом останніх десяти років я ще й створюю книги. Підкреслюю: створюю! Коли ти збок ... Читать дальше »