А на НЕЙТРАЛЬНОЙ полосе - ЦВЕТЫ - 
Необычайной КРАСОТЫ! 

Владимир ВЫСОЦКИЙ 
________________________________ 

ВІДДІЛУ ЧУДНОВА - ДЕСЯТЬ РОКІВ! 

Не перший цьогорічний сніг і хуртовина, а щира любов до рідного краю та його книжкових скарбів зібрали минулої п'ятниці до відділу рідкісної книги обласної бібліотеки ім. Д.Чижевського науковців, письменників, журналістів - інших кіровоградців і мешканців області. Це справді була зустріч друзів, вдало організована і проведена завідуючим відділом бібліотеки Олександром Чудновим, котрий поетично назвав її "Нейтральна полоса, або Любов до життя..." Нічого дивного в ній немає, оскільки книжкові раритети і пізнання таїн минулого малої Батьківщини ось уже десять років об'єднують у невеличкій затишній кімнаті людей з різним світоглядом, ставленням до політики, релігії, життя взагалі. Де ще знайдеш подібне місце! Колишні керівники Кіровоградщини - Микола Сухомлин та Валерій Репало згадали про майже детективні обставини передачі до державних установ безцінної приватної колекції Ільїна й помітну роль Олександра Чуднова в тому, що безцінні пам'ятки історії та культури не зникли безслідно, а приносять велику користь місту й області. 

ДОБРІ ІДЕЇ ПОТРЕБУЮТЬ КОНКРЕТНИХ ВИКОНАВЦІВ 

Коли преса Кіровограда й області доволі широко писала про заходи з нагоди 100-річчя видатного богослова і філософа отця Георгія Флоровського, про чий значний вклад у світову культуру земляки дізнаються лише тепер, майже нічого не було сказано про ініціатора усіх цих заходів. Отож і нині мало хто знає, яку велику працю здійснив - архіваріус відділу рідкісної книги обласної наукової бібліотеки імені Д.Чижевського Олександр Чуднов, перш ніж стало можливим проведення Днів отця Георгія Флоровського на малій батьківщині мислителя. 

Які головні підсумки вже зробленого? Чи матиме ця робота продовження в найближчому майбутньому? З цими запитаннями ми звернулися до О.ЧУДНОВА. 

- Всяка ініціатива - сказав він, - має сенс тоді, коли несе в собі енергію втілення. Для цього потрібні люди, готові працювати на таке втілення. У нас в місті вони знайшлися. 
Безперечним нашим успіхом було те, що ми на основі метричних церковних книг виявили, що видатний філософ і богослов XX століття отець Г.Флоровський народився в Єлисаветграді, а не в Одесі, як вважалося досі. Далі потрібна була підтримка, і вона знайшлася. І в "Народному слові", і в обласних організаціях Спілки письменників України та Всеукраїнського товариства "Просвіта". Після звертання до владних структур (для чого необхідна була переконлива аргументація) справа була поставлена на реальний грунт.

На фото - Олександр Чуднов,Володимир Василенко і Глен Стоун.

Ми досить докладно повідомляли читачів про хід підготовки Днів пам'яті отця Георгія Флоровського, присвячених 100-річчю з дня його народження. Як зауважив владика Василій, єпископ Кіровоградський і Новомиргородський, у своєму "Слові про отця Георгія Флоровського", виголошеному перед віруючими і гостями біля входу до Свято-Покровського храму на Ковалівці, де колись був похрещений видатний філософ і богослов, нині вперше так широко відзначається річниця автора наукових і богословських творів, а самі ці твори отримали нарешті можливість з'явитися на батьківщині Г.Флоровського. 
Таки багато чого протягом Днів пам'яті отця Георгія Флоровського було вперше! Вперше відкрилася виставка "Родина Флоровських і світова духовна культура" в обласній науковій бібліотеці імені Д.Чижевського. Як сказав один з головних організаторів цієї виставки і Днів загалом краєзнавець О.Чуднов, виставка діятиме достатньо довго для того, щоб усі бажаючі могли ознайомитися з нею. 
16 жовтня, після відкриття виставки, в залі рідкісної книги обласної наукової бібліотеки відбулося чергове зібрання недавно відновленого культурно-просвітницького клубу "Перевесло". В розмові взяли участь науковці й духовні особи з Києва, Нью-Йорка, Москви, Санкт-Петербурга і, звичайно ж, із Кіровограда. Розмова видалася цікавою вже тому, що під час неї були висловлені різні, часом протилежні думки й погляди на місце і роль спадщини Георгія Флоровського в богослів'ї та філософії, та про їхнє значення для нас нині, наприкінці XX століття. 

На фото: Олександр Чуднов, архімандрит Свято-Данилового монастир Никодим (Москва) і протоієрей Петро Сидора. Автор Ігор Демчук.

РЕПОРТАЖ З ПРИВОДУ 

Така тема виставки, що відкрилася вчора у відділі краєзнавства та рідкісної книги обласної наукової бібліотеки їм. Н. Крупської. 

Епіграфом взято слова нашого земляка Юрія Яновського: «Вилетіли з міста люди — сильні, великі, значні, талановиті...» 

Ми бачимо їх на стендах: Микола Федоровський, Павло Рябков, Панас Михалевич, Марко Кропивницький. 
Не випадково, що у цьому сузір'ї засвітилася велична зірка Володимира Винниченка. Стаття у сьомому томі «Истории России», виставленому в експозиції, підтверджує це. «Яскравий молодий талант Винниченка освітив українську літературу останніх років 19 століття і більше належить вже до 20 століття». 

АВТОРИТЕТИ ЧУДНОВА 

Маяковський говорив: «Я поет, тим і цікавий». 

Саша Чуднов — не поет, 
він книголюб 
і теж — саме тим і цікавий. 

Свою особисту бібліотеку Саше почав збирати в десятирічному віці. Сьогодні вона у нього досить об'ємна. 
Однак, ви там не знайдете книг, які можна часто зустріти на полицях шафи нашого донедавна «найбільш читаючого» громадянина. Справа в тому, що він не тримає книг, котрі не перечитує. 
В книжковому світі для нього існує три авторитети, з якими постійно спілкується: Лев Толстой, Антон Чехов, Василь Шукшин. 
Поряд — твори античних авторів, міфи. 
Чуднов вважає, що вони мають вплив на його ставлення до сучасної культури, літератури. 
Втім, особисті уподобання цієї людним були б для нас, напевне, не настільки цікавими, коли б вони не виходили в площину його практичної роботи. Ми всі, якось так виховані — на неприйнятті ідеї мистецтва для мистецтва. Отож, повідомляю книжкові уподобання Саші Чуднова через філологічний факультет Кіровоградського педінституту і ряд місць роботи привели його, тепер уже Олександра Чуднова, у відділ краєзнавства та рідкісної книги обласної бібліотеки імені Крупської — установи для нього рідної по духу. 

РЕПОРТАЖ З НЕЗВИЧАЙНОГО ЗАЛУ 

Відділ рідкісних книг та крєзнавства у обласній науковій бібліотеці ім. Н. Крупської відкрито зовсім недавно. Точніше, відділ ще знаходиться у стадії формування. Для нього відкрито просторе приміщення на другому поверсі, читачів обслуговують працівники бібліотеки. 

Заходиш до залу — і потрапляєш у царство незвичайних книг. Кажу — незвичайних, беручи на себе повну відповідальність за визначення. Сам є читачем бібліотеки двадцять п'ять років. Готуючи краєзнавчі матеріали, перебрав чи не всі фонди, відшукуючи рідкісні видання. Щоб прочитати ті чи інші книги, журнали, доводилося місяцями висиджувати у сховищах бібліотек імені В. І. Леніна у Москві, Академії наук УРСР у Києві, імені М. Горького в Одесі, одержувати через міжбібліотечний абонемент видання з різних міст країни. 
І раптом виявляється, що немало з того, що діставалося за тридев'ять земель, знаходиться ось тут, поряд, у рідних краях. Десятки років з чиєїсь недоброї волі духовне багатство перебувало під сімома замками, під забороною — подалі від людського ока, від дослідників. 

І ось тепер є цей зал. Є господар його — старший бібліотекар відділу рідкісних книг і краєзнавства Олександр Чуднов. Він і знайомить з виданнями, багато з яких навіть я, «стріляний» бібліофіл, вперше бачу і тримаю в руках. Про існування окремих лише знав, або стрічав їх у столичних бібліотеках.