ДОБРІ ІДЕЇ ПОТРЕБУЮТЬ КОНКРЕТНИХ ВИКОНАВЦІВ 

Коли преса Кіровограда й області доволі широко писала про заходи з нагоди 100-річчя видатного богослова і філософа отця Георгія Флоровського, про чий значний вклад у світову культуру земляки дізнаються лише тепер, майже нічого не було сказано про ініціатора усіх цих заходів. Отож і нині мало хто знає, яку велику працю здійснив - архіваріус відділу рідкісної книги обласної наукової бібліотеки імені Д.Чижевського Олександр Чуднов, перш ніж стало можливим проведення Днів отця Георгія Флоровського на малій батьківщині мислителя. 

Які головні підсумки вже зробленого? Чи матиме ця робота продовження в найближчому майбутньому? З цими запитаннями ми звернулися до О.ЧУДНОВА. 

- Всяка ініціатива - сказав він, - має сенс тоді, коли несе в собі енергію втілення. Для цього потрібні люди, готові працювати на таке втілення. У нас в місті вони знайшлися. 
Безперечним нашим успіхом було те, що ми на основі метричних церковних книг виявили, що видатний філософ і богослов XX століття отець Г.Флоровський народився в Єлисаветграді, а не в Одесі, як вважалося досі. Далі потрібна була підтримка, і вона знайшлася. І в "Народному слові", і в обласних організаціях Спілки письменників України та Всеукраїнського товариства "Просвіта". Після звертання до владних структур (для чого необхідна була переконлива аргументація) справа була поставлена на реальний грунт. 
- До яких конкретно владних структур ви звернулись? 
- Попереднє обговорення майбутнього відзначення 
ювілею проходило з участю першого заступника глави обласної держадміністрації В.Репала. Ідею також підтримав і підписав рішення про проведення Днів отця Георгія Флоровського представник Президента України в області М.Сухомлин. 
- Скільки ж часу пішло на підготовку заходів? 
- Майже рік. Перші видимі результати побачили цього року влітку, коли з'явився присвячений Г.Флоровському номер "Єлисавета" (додаток до "НС"). На цей же приблизно час, ми вже мали доволі зацікавлених людей, із якими могли почати успішну підготовку до відзначення власне ювілею. 
- Давайте спробуємо перелічити, що ж має наше місто в результаті ваших спільних зусиль... 
-Обласна наукова бібліотека - унікальний архів родини Флоровських (він перейшов до нас із Москви завдяки допомозі вченого, українця за походженням, А.Василенка, котрий також був учасником Днів). Маємо майже всі основні видання праць Г.Флоровського російською мовою. 
Завдяки сприянню наших друзів з Америки маємо унікальне зібрання праць земляка англійською мовою (жодна бібліотека СНД не має такого). Отож, коли наступного року в Москві готуватиметься до видання повне зібрання праць Г.Флоровського, тамтешні фахівці муситимуть звертатися до нас... Коли вже відзначення ювілею розпочиналося; до нас прибув доктор психології Глен Стоун із Флориди (США). Він вручив нам унікальні матеріали, які стосуються життя і роботи Г.Флоровського в Америці. Це - подарунок від Прінстонського університету, де минули останні десять років праці нашого видатного земляка, професора університету. 
Ми зібрали в процесі роботи також бібліографію праць Г.Флоровського. А завдяки Глену Стоуну одержали найповнішу бібліографію цих праць з Прінстонського університету. 
- Наступного року виповнюється 110 років видатному славістові Антоніну Флоровському... 
- Це старший брат Г.Флоровського. Він теж народився в Єлисаветграді, працював у Карловому університеті в Празі. Професор А.Флоровський займався вивченням тих проблем, які сьогодні нас особливо хвилюють: хто такі слов'яни, у яких взаємозв'язках і взаємовпливах вони були і є... 
- Чи буде продовжена тема розвитку духовності слов'ян на терені України в подальшій роботі над спадщиною Г.Флоровського? 
- Завдяки допомозі, обіцяній Володимиром Сорокіним, професором Санкт-Петербурзької духовної академії, ця тема буде розглядатися обов'язково. Ми сьогодні недарма говоримо про історико-культурний феномен Центральної України (наукова конференція присвячена цьому, майже збіглася в часі з Днями отця Г.Флоровського). Ця тема буде продовжена наступного року в ході великих наукових читань "Діалог культур: Дмитро Чижевський і Георгій Флоровський". Читання хочемо приурочити 100-річчю іншого нашого видатного земляка. Цих 
двох людей пов'язувала, до речі, багаторічна особиста дружба. Вони в один і той же час були професорами Гарвардського університету, спілкувалися і безпосередньо, і листовно. Часто сперечалися, розмірковуючи над шляхами розвитку української і російської культур. 
- Обидва були неабиякими знавцями мов... 
- Так, і це допомагало їм знаходити спільну мову не лише між собою, а й з представниками багатьох народів і культур. 
- Чи можна сказати, що підготовка до такого багатообіцяючого продовження Днів отця Г.Флоровського вже розпочалася? 
- Певною мірою, так. Однак основна робота - попереду, тому ми звертаємося через газету до всіх, кого цікавить така перспектива, із пропозицією про співпрацю. Тому що всяка ідея може залишатися красивою абстракцією, поки за її втілення не візьмуться конкретні люди. 

Вів розмову П.СЕЛЕЦБКИЙ. 
Фото І.ДЕМЧУКА 
“Народне слово” №127 (553), вівторок, 2 листопада 1993 року.