(До 155-річчя від дня народження Африкана Шпіра)

Швейцарія... Женева... Олена Клапаред щойно

отримала листа, на якого чекала, сподівалася, 

про якого мріяла. І все ж не вірилося... Всього два

місяці тому відіслала із Штудгарта в Росію 

книжки батька Африкана Шпіра, а от тепер у руці

- невеликий конверт, перед очима адреса, 

відома багатьом людям світу, а під нею - ім'я, котре

чула з дитинства. Тож сповнилося: "Просіть

і буде вам дано, шукайте - і знайдете, стукайте - і

відчинять вам". Потім вона багато разів 

перечитає той лист, потім буде подорож до

Єлисаветграда, міста, де народився батько, а ще 

зустріч з тим, хто писав до неї 1/13 травня 1896 року

із Ясної Поляни:

Мадам.

Прошу вас вибачити мені, що так довго не відповідав вам і до цього часу не подякував вам за

надіслані мені книжки вашого батька. Читання його праці "Мислення і дійсність", а також його

"Нарисів" принесло мені велику насолоду. Я не знаю жодного сучасного філософа настільки

глибоко і водночас настільки точно, тобто я хочу сказати: науково сприймаючого тільки те, що

безсумнівне і зрозуміле для кожного. Я переконаний, що його вчення зрозуміють і оцінять так, як

воно того заслуговує, і що доля його творів буде подібною до долі Шопенгауера, котрий

зробився відомим та оціненим після своєї смерті. Роботи вашого батька не були відомі навіть

нашим професорам філософії.

Бог дасть мені життя, здоров'я і вільний час, я маю намір перекласти дещо з його писань і

опублікувати переклад у філософському журналі, котрий виходить у Москві, додавши до нього

передмову, де намагатимуся викласти головні думки, або швидше, головну думку філософії

вашого батька. Мені б дуже хотілося розповсюдити його думки, бо їх цілком поділяю.

Не знаю, як вам висловити свій жаль з приводу того, що я раніше не знав вашого батьки і

не мав з ним спілкування. Читаючи його книгу, я часто відчуваю потребу поставити йому

на різні теми кілька запитань, на які до цього часу не знайшов ще відповіді й у його

роботах. Проте я ще сподіваюся знайти ці відповіді у 3-му томі, який я тільки перегорнув,

але ще не прочитав. Дякую вам, ясновельможна пані, ще раз за те, що ви були такі ласкаві,

надіславши мені твори вашого батька, і прошу вас прийняти запевнення у моїй пошані та

симпатії.

Лев Толстой. ¹⁾

2-го травня 1896 року в Ясній Поляні Лев Миколайович знову відкрив свій "Щоденник" і записав:

"Майже два місяці не писав. Весь цей час жив у Москві (...)

Слухав Вагнера Зігфріда. Багато думок з цього приводу інших (...)

Ще важлива подія. Це твори Африкана Шпіра. Я зараз прочитав те, що написано на

початку цього зошита: по суті ніщо інше, як короткий переказ усієї філософії Шпіра,

котрої я не тільки не читав тоді, але про яку не мав найменшого поняття. Дивовижно цей

твір висвітлив з певних сторін і підтримав мої думки про сенс життя. Суть його вчення

в тому, що речей немає, є тільки наші уявлення, котрі в свідомості нашій набувають ознак

предметів. Уява (voistellung) має властивість вірити в існування предметів. Відбувається

це тому, що властивість мислення полягає у приписуванні уявленням предметності,

субстанційкості, проекції їх у природі". ²⁾

Наступного дня, тобто третього травня, в "Щоденнику" знову продовження роздумів про Шпіра:

"Вчора написав нарешті хоч як-небудь листа Spir. Все читаю Шпіра і читання це викликає

глибину думки".³⁾

* * *

Єлисаветград - Ясна Поляна.

З листа Наталії Бракер до Льва Толстого від 3. VII. 1896 р.

Вельмишановний граф Лев Миколайович!

Цієї весни Ви отримали від пані Олени Шпір твори батька, філософа Африкансі Шпіра і, з її слів,

настільки зацікавилися його філософією, що висловили бажання познайомити з нею російську

публіку. Це надає мені рішучості звернутися до Вас особисто і потурбувати Вас проханням.

Справа в тім, що я добре знаю його рідних, котрі проживають у Росії, і тому мала можливість

дещо познайомитися з його філософією, моральний характер якої високо ціную."

Далі Наталія Аркадіївна розповідає, яким чином і для кого вона виконала переклад твору Шпіра,

а також пропонує надіслати свій переклад до Ясної Поляни:

"І без мене, звичайно, Шпір рано чи пізно стане відомим у Росії, та якщо ж уже робота

зроблена, мені приємно було б знати, чи варта вона чогось?.." ⁴⁾

* * *

З листа Льва Миколайовича Толстого до Софії Андріївни Толстої від 16/1 жовтня 1896року:

"Читаю нововідкритого Філософа Шпіра і радію. Читаю по-російськи в перекладі, котрий

мені надіслала дама і який дуже хотілося б надрукувати, та, мабуть, не пропустить цензура

саме тому, що це філософія справжня і внаслідок цього вона торкається питань релігії та

життя (...) Дуже корисна книга, руйнує багато забобонів матеріалізму." ⁵⁾

* * *

Ясна Поляна - Єлисаветград. 1896 р. Жовтень, 18. Лев Толстой до Н. А. Бракер.

Шановна Наталія Аркадіївна.

Я не відповідав вам так довго, бо очікував спочатку переклад, потім, коли одержав, читав

його. Я прочитав тепер більшу його частину до статті про особистість і суспільство, і

читав, як і все те, що написано Шпіром, з великою насолодою.

Переклад ваш дуже хороший. Я помітив тільки одне місце - зараз не знаю яке, - що здалося

мені темним; але, не маючи оригіналу, не можу довести - чи вада це перекладу. Вже з того,

що я прочитав, можна сміливо зробити висновок, що видання цієї книги було б дуже

бажаним і корисним, одне тільки боязко, що цензура. Найкращі і важливі місця будуть

каменем спотикання для цензури. Я вже писав у Москву про те, що хотів би видати це у

філософському журналі "Вопросы психологии", проте не одержав ще відповіді. Редактор

журналу, краще ніж я, зможе обійти труднощі цензури. Мені б дуже хотілося написати пер

едмову до цієї книжки - французька передмова зайва. Хотілося б розкрити кілька думок з

цього приводу, але боюсь, що моє ім'я перешкодить проходженню книжки через цензуру.

У всякому разі я зроблю все можливе для того, щоб так чи інакше книга була надрукована, а 

ваша корисна і у вищій мірі добросовісна праця не пропала б даремно. Якщо справа не

вирішиться по листуванню, то я, якщо буду живим, буду в Москві в листопаді і тоді вирішу

остаточно, як бути. Ви дозволите почекати рішення до тієї пори?

З дійсною повагою залишаюсь готовий до послуг.

Лев Толстой. ⁶⁾

* * *

28.08.1897 С.А. Толстая записала у "Щоденник":

Москва.

Була вчора в цензурі з книжкою Шіра для видання "Посредник". ⁷⁾

* * *

В "Календаре для каждого" за 1912 рік з'явилася стаття секретаря Л.Толстого Віктора Лебрена

"А.Шпір. Основоположник наукової метафізики". Коректуру цієї роботи Лев Миколайович читав в

останній рік свого життя. Сперечався з Лебреном, дещо уточнював, не був байдужим, докладав

зусиль, щоб думки Шпіра здобували визнання в Росії.

"...Російський переклад "Нарисів" був виданий у 1901, - читаємо у Лебрена, - але, на жаль,

цензура того часу урізала декілька значних сторінок".

P.S. Па російському кладовищі в Женеві легко знайти невеликий надгробок, що має вигляд

розкритої книги і без зусиль прочитати: "А.Spir. 1837-1896". А ще на тому камені палаютьна

французькій мові: слона з Євангелія від св. Іоанна "Світло у темряві світить, і темрява не

обгорнула його". Читаєш їх і зростає в тобі потреба у спілкуванні зі вченням людини, яка за життя

не зазнала ні слави, ні учнів. Зараз книжки Африкана Шпіра видані французькою, англійською,

італійською, іспанською, німецькою, голландською, російською мовами. Жодна авторитетна

енциклопедія світу (навіть радянська "Философськая энциклопедия"!!!) не обходить увагою це

ім'я. Проте не зайве, щоб Африкан Олександрович ІІІпір звернувся до нас мовою того народу, на

землі якого він прийшов у життя.

Олександр ЧУДНОВ.

ПРИМІТКИ.

¹⁾ Переклад українською мовою виконано за виданням: Л.Толстой. ІІСС. - М., 1954, т.69.

²⁾ ПСС. -М.1953, Т.53, с.84.

³⁾ ПСС. - М., 1953, т.53, с.85.

⁴⁾ Уривок з листа Н.А. Бракер подаємо за автографом, що зберігається у відаілі рукописів музею Л. М. Толстого в Москві: ТС (138) 63. 

⁵⁾ ПСС. т.84, с.262-263.

⁶⁾ ПСС. - М., 1954, т.69, с.175.

⁷⁾ С.Л. Толстая. Дневники.-М., 1978, т.І, с.289.