Главная » Файлы » Мои файлы

Материалы по этнографии Новороссийского края, собранные в Елисаветградском и Александрийском уездах Херсонской губернии
[ · Скачать удаленно (123.05 MB) ] 15.07.2015, 21:42

 

Автор: Ястребов, Владимир Николаевич

Материалы по этнографии

Новороссийского края, собранные в

Елисаветградском и Александрийском уездах

Херсонской губернии.

І. Суеверия и обряды.

ІІ. Легенды, сказки и рассказы.

- Одесса, 1894, 206 с.

 

Ястребов, Владимир Николаевич — археолог и этнограф. Высшее образование получил в новороссийском

унив.; был учителем в елисаветградском реальном училище; скончался молодым 21 декабря 1898 года. Главные

его труды по археологии: "Лядинский и Темниковский могильники Тамбовской губ." (1893); "Опыт

топографического обозрения древностей Херсонской губ." (в XVII т. "Зап. Одес. Общ. Ист. и Древ.", 1894);

"Херсонес Таврический" (в "Киев. Стар.", 1883, V); "Поездка на о-в Каменоватый на Днепре" (в "Археол. Изв.",

1894, V). Главные этнографические труды: "Материалы по этнографии Новороссийского края" (1894);

"Малорусские прозвища Херсонской губ." (1893).

ДЕЩО про Володимира ЯСТРЕБОВА

_____________________________________

Академік
Агатангел КРИМСЬКИЙ 
 

Весною 1896 року до московського "Этнографического Отдела" прийшов лист од В. М. Ястребова. 
Лист свідчив про певну ненормальність того, хто його писав. В. М. Ястребов, адресуючись особливо до голови "Этнографического Отдела" Всев. Міллера (відомого дослідника "Слова о Полку Ігоревім"), прохав його занотувати в протоколах "Отдела" важливе наукове одкриття: В. М. Ястребов "відкрив", що в "Слові о полку Ігоревім", де сказано, що "дивъ кличеть вреху древа", йде мова про іранських "дивів", - отих, що ворогують з амшаспендами. "Я надеюсь, - писав В. Ястребов, - обеспечить себе в науке бессмертие своим открытием". Весь тон листа вказував на безперечну психичну хворобу. 

Минуло з того часу понад пару літ. На припочатку 1899 року надійшло до "Этнографического Отдела" повідомлення, шо В. Н. Ястребов помер. Повідомляв про це хтось із свояків небіжчикових. До свого листа він додавав некролог В. М. Ястребова. "Этнографический Отдел" передав того некролога мені, щоб я його використав для "Этнографического обозрения". Та саме тоді я одбував свої магістерські іспити, часу в мене не було, лист про В. М. Ястребова в мене залежавсь, і допіро тепер по тридцятьох літах я видобув цей документ на світ, щоб його використати друком. 

Володимир Миколайович Ястребов (1855-1899) не був українцем. Він народився в одному селі на Самарщині, учився в гімназії самарській і, допіро скінчив її 1872 року, поїхав здобувати університетську освіту на нашому півдні, в Одесі, в новоросійському університеті. Батько рішуче був проти його університетської науки, і В. М. Ястребову допомогла вступити до університету його старенька няня, продавши якесь своє барахло. В університеті найбільшого впливу зазнав молодий студент од відомого слов'янознавця професора В. І. Григоровича. Григорович був зв'язаний з м. Єлисаветградом (Єлисаветом) на Херсонщині і навіть там доживав свого віку. 

Певне, тим поясняється тая обставина, що, скінчивши в Одесі курс університету р. 1876-го, В. М. Ястребов охоче обійняв посаду в тому провенціальному місті, в реальній школі Єлисаветського земства. Викладав він історію, а мав великий ухил до археології. Він нав'язав відносини з ученими археологами обох російських столиць, в тім числі з відомим знавцем візантійського мистецтва професором (потім академіком) Н. П. Кондаковим, якого пізнав іще вчившися в новоросійському у-ті. [ Як відомо, початок наукової кар'єри Н. П. Кондакова зв'язаний з Одесою. Там надруковані обидві його дисертації (1874, 1877) ]. Звичайно, перебував він у стосунках із близьким до нього "Одесским Обществом Истории и Древностей", їздив він і за кордон, був в Італії, по дорозі одвідав Царгород. 

Найперші друковані праці В. М. Ястребова носили характер напів-белетристичний і призначалися для дитячого читання: "Детство Петра Великого" (писано після подорожі з Єлисавета до Москви), "Путевые заметки" (після подорожі до Італії). Тільки ж на дитячому письменстві довго він не вдержавсь і почав друкувати свої археологічні огляди Херсонщини в "Древностях Московского Археологического О-ва" (т. ХII-ХIII), в "Записках Одесского О-ва Истории и Древностей" (т. XVII). Звязавсь він і з "Киевскою Стариною" з перших літ її існування: 1883 р. там він умістив свою озвідку про Херсонес у Криму (Таврический), 1884 - про греків в Єлисаветі, 1885 - про чуму 1813 р. на Херсонщині. 

Побіч археології притягала увагу В. М. Ястребова етнографія і фольклор того краю, де він оселивсь. Поважне етнографічне ім'я здобув він собі, видавши 1894 р. свою збірку "Материалы по этнографии Новороссийского края". За рік після того професор М. Ф. Сумцов вже відводить В. М. Ястребову належне місце в своїй "Современной малорусской этнографии". 

Наукова праця не могла, одначе, дати забуття В. М. Ястребову од тих тяжких дріб'язкових умов життя, якими оточувала його провінція. 1883 року реальна школа, де вчителював В. М. Ястребов, перейшла од земства, до міністерства народної освіти. Завелася в ній система сікофантства (це були реакційні часи царювання Олександра III), і В. М. Ястребову багато доводилося страждати нервами серед нових обставин. Нервова хвороба підкрадалася непомітно, а вибухнула 1897 року, коли В. М. Ястребов повіз своїх учнів в наукову екскурсію до Криму. Безперечно, що ця хвороба спричинена була і тяжким особистим моральним ударом, - смертю дітей. Примістили слабого В. М. Ястребова в Херсонську лікарню для божевільних, там він і упокоївсь у кінці 1898 р.
 
Там у Херсоні й його могила. 

1927. 
 
***

Книгу в формате PDF - ссылка  для скачивания

в верху страницы под  названием.

 
 
Категория: Мои файлы | Добавил: chudnov | Теги: сказки, Владимир Ястребов, Агатангел Крымский, Новороссийский край, Херсонская губерния, Этнография, суеверия
Просмотров: 1896 | Загрузок: 372 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
avatar