— Кіровоград : «Імекс-ЛТД»,
2014. — 390 с. : іл.
(сер. «Єлисаветградське коло»
під загальною
редакцією Олександра Чуднова)
І всі кричать вони про рівність між людьми,
Про поступ світовий, що дасть їм кращу долю,
А давлять разом з тим під тягарем тюрми
Все те, що має дух і незалежну волю!
Микола Вороний, котрий написав ці
пророчі рядки, не міг знати,
що через тридцять сім років
сам впаде від кулі послідовників
«єдино вірного вчення». Парадокс
посмертної долі поета полягав
у тому, що перекладений ним
українською мовою «Інтернаціонал»,
ще шість років після його насильницької
смерті як «ворога народу»,
лишатиметься українським варіантом
гімну Радянського Союзу,
а потім — головною піснею комуністів…
Автор книги «Ніхто не хотів помирати…»,
на основі маловідомих та
зовсім невідомих матеріалів із
таємних радянських архівів,
розповів про життя і смерть знаних та майже забутих людей, які постраждали в добу тоталітаризму.
Видання розраховане на істориків, краєзнавців та широкий загал читачів.
ЗМІСТ
Єлисаветградський варіант «Меча и орала»
(з водевільним початком і трагічним закінченням)
Учасник української революції навчався в Єлисаветградському
кавалерійському училищі
«Ввиду войны Украины с большевиками поезда не шли…»
(Історія мовою документів)
Листи до коханої, надіслані у вічність
«Мишу Злого и Валю Тарковского убили григорьевцы…»
Тікаючи від репресій (Доля творця «Вільної Європи»)
Записки єлисаветградських скаутів вісімдесят років зберігалися
у справі під грифом «Цілком таємно»
Василь Харцієв та Зінов’євське науково-краєзнавче товариство
в полі зору ДПУ
Завдання Української Академії Наук як державний злочин
Українські національні спецслужби і наш край
Таємного завдання ДПУ Василь Акацатов не виконав
«Поручается товарищу Гитлеру…», або Розповідь про чекіста
з негарним прізвищем
Зубатов особисто цікавився «Зіронькою»
«Темне» минуле дворянина Бурдзінкевича
«Артільний батько» та інші земляки в полі зору ДПУ
Микола Садовський під «недремним оком»
СВУ та УНЦ: провінційний вимір
За підписом Ягоди
Справа «Школа», або Не всі червоні командири могли мовчки їсти,
коли на їхніх очах гинуло українське село
Гірка «ягода» дворянина Ерделі
Кого забрав «Великий Терор» 1937-38 років?
«Розстрільний» документ зразка 37-го (Історія мовою документів)
Для нас Маруся — не просто Марія
Час Хорвата «призывать», і час хорвата... репресувати?
«Друг мого ворога — мій…»
«Я не провокатор, щоб зраджувати людей», або Синім олівцем
Вишинського — по долі людини
Єлисаветградський трамвай (почали нищити червоні,
а закінчили — коричневі)
Справа Тухачевського в долі уродженця Єлисаветграда
Мученики за віру
Таємниці біографії Миколи Вороного (розстріляли, а перекладений
ним гімн продовжували співати по всій УРСР)
Контрреволюційна організація, якої не існувало
Літературна містифікація, або Про Дем’яна Бєдного, Сергія Єсеніна,
українізацію та розстрільну справу зразка тридцять сьомого
«Ежовые рукавицы» для дружин ворогів народу
Лист, викинутий з вагона
Донька розстріляного генерала
Прагнув створити «Товариство скептиків», щоб народ знав,
як не слід будувати нове суспільство
«Визнаю себе винним у тому, що був купцем другої гільдії...»
Лев Догадько — друг і колега Юрія Шевельова
«Зранку знову захотілося жити...»
Український Бівербрук. Невідомі сторінки життя
видатного видавця
Поет і священик Микола Гагалій
«Антонеску дав наказ…», або Чим займалася у роки Другої світової
війни румунська комісія по переселенню?
Репресований декан Кіровоградського педінституту,
або Чи не така ж доля очікувала й на Шевельова?
Кіровоградський «Дім російських льотчиків»
Одну Ганну розстріляли німці, іншу — «наші», або Жіноче обличчя
патріотичного підпілля серединної України
В окупованому Кіровограді робив креслення возів,
а до ГУЛАГу потрапив, коли мріяв про perpetuum mobile
Один зі ста тисяч, або Як Зелена Брама позначилась
на долі солдата
«Жити не хотілося після того закордону»
|