РЕПОРТАЖ З НЕЗВИЧАЙНОГО ЗАЛУ 

Відділ рідкісних книг та крєзнавства у обласній науковій бібліотеці ім. Н. Крупської відкрито зовсім недавно. Точніше, відділ ще знаходиться у стадії формування. Для нього відкрито просторе приміщення на другому поверсі, читачів обслуговують працівники бібліотеки. 

Заходиш до залу — і потрапляєш у царство незвичайних книг. Кажу — незвичайних, беручи на себе повну відповідальність за визначення. Сам є читачем бібліотеки двадцять п'ять років. Готуючи краєзнавчі матеріали, перебрав чи не всі фонди, відшукуючи рідкісні видання. Щоб прочитати ті чи інші книги, журнали, доводилося місяцями висиджувати у сховищах бібліотек імені В. І. Леніна у Москві, Академії наук УРСР у Києві, імені М. Горького в Одесі, одержувати через міжбібліотечний абонемент видання з різних міст країни. 
І раптом виявляється, що немало з того, що діставалося за тридев'ять земель, знаходиться ось тут, поряд, у рідних краях. Десятки років з чиєїсь недоброї волі духовне багатство перебувало під сімома замками, під забороною — подалі від людського ока, від дослідників. 

І ось тепер є цей зал. Є господар його — старший бібліотекар відділу рідкісних книг і краєзнавства Олександр Чуднов. Він і знайомить з виданнями, багато з яких навіть я, «стріляний» бібліофіл, вперше бачу і тримаю в руках. Про існування окремих лише знав, або стрічав їх у столичних бібліотеках. 
Відтепер свої «законні» місця на книжкових полицях зайняли безцінні довідкові видання: 65-томна «Велика Радянська Енциклопедія» (перше видання), 22-томна «Велика Енциклопедія» під редакцією С. Южакова (вона особливо цінна для нас, бо у ній зібрані дані з історії України), «Новий енциклопедичний словник Брокгауза» у 29 томах, «Воєнна енциклопедія» в 10 томах (дореволюційне видання) та інші. З ними вже зараз може працювати читач. До його послуг також недоступні колись журнали «Киевская старина», «Русский архив», «Вестник Европы», окремі номери Некрасовського «Современника». 
Те, що показує далі Олександр, нагадує фантастику. Десятками років їх не торкалася людська рука. Гортаю сторінки книг і слухаю незвичайну історію про них. 
...Довгий час прогресивна інтелігенція Єлисаветграда — серед них особливе місце посідають службовці земської управи Петро Зелений та Павло Рябков — мріяли про створення публічної бібліотеки, доступної для всіх прошарків суспільства. Бібліотеки формувалися із приватних зібрань відомих у місті сімей Соколових-Бородкіних, Ельворті, Бракерів. Книги із їхніх зібрань і складають основу бібліотеки. Значна кількість дореволюційних видань взята з приватних збірок, гімназій та земського реального училища. Є книги російською, українською, немало й іноземними мовами. Чи багатьом доводилося раніше хоч тримати в руках «Записки Юлія Цезаря», видані у XVII столітті латинською мовою? А твори французьких енциклопедистів Дідро, Д'Аламбера, Вольтера? Звичайно, ці видання не для широкого кола читачів. Але ж у Кіровограді є чимало науковців, їм книги стенуть у нагоді. 
Безумовно, інтерес у читачів викличуть видання з дарчими написами. Наприклад, твори М. Остроумова з історії ісламу. Ці книги - із бібліотеки відомого російського генерала Самсонова, учасника кількох воєн, у тому числі першої світової. Він починав свою кар'єру в Єлисаветградському юнкерському училищі. Серед іменних видань — книги, що належали новоросійському губернатору князю Воронцову. 
Серце якого краєзнавця не здригнеться при одному погляді на ці ось видання, їх, важко, а найімовірніше, неможливо знайти в інших бібліотеках країни. «Систематический свод постановлений Елисаветградского уездного собрання за 1865—1695 годи». Двотомних у чудовій обкладинці видано в Єлисаветграді у друкарні Гольденберга. (Як тут не порівняти: сто років тому у місті видавали книги такого гатунку. Сьогодні випустити брошуру — проблема). Упорядник збірника — Євген Борисов, людина цікавої долі: земський статистик, народник, «талант, і справжній» (казали про нього сучасники). 
Ще одна безцінна річ — «Систематический сборник постановлений Елисаветгрвдской Думы за 1871—1909 годы». Теж видано у нашому місті у чудовому оформленні великим форматом. Краєзнавці мають можливість вивчати минуле області з наукових праць відомого українського історика Михайла Максимовича, єдине прижиттєве видання творів якого зберігається у фондах бібліотеки. Історію краю відбито у працях невтомних збирачів місцевого фольклору професора-славіста Григоровича, історика і етнографа Ястребова, інших прогресивних вчених минулого століття. 

— Своє завдання працівники відділу бачать не лише у популяризації рідкісних видань, які зберігаються у сховищах, — каже Олександр Чуднов. — Маємо на меті розшукувати і збирати книги з історії краю, що знаходяться за межами області. Нещодавно придбали «Вестник Юго-Западного края» — невичерпне джерело, що містить дані про нашу місцевість. Цінне придбання — книга А. Шпіра «Основи морелі і релігії», видана у 1918 році « Нью-Йорку. Автор — наш земляк (1837—1890 р.р.), видатний філософ-ідеаліст, творами якого захоплювався Л. Толстой. У особистій бібліотеці великого письменника зберігалась праця нашого земляка з помітками Льва Миколайовича. 

...У залі панує тиша. Шелестять лиш сторінки давніх видань. Із темряви спецсховищ виходять багатовікові надбання людського генія, приховані від нас чиєюсь злою волею. Через товщу ЛІТ ВОНИ ДОНОСЯТЬ ДО СЬОГОДНІШНЬОГО читача високі зразки моралі і тих, хто творив ці шедеври, і тих, хто, керуючись благородними пориваннями, зберігав скарби високої думки. Заглибитися у чисте джерело, зачерпнути з нього краплини розумного, доброго, вічного тепер маємо можливість у відділі рідкісних книг і краєзнавства обласної бібліотеки імені Н. Крупської. Вдяка тим, хто відкрив для нас це джерело. 

Юрій МАТІВОС 

"Народне слово" – початок 1991 року